Новини‎ > ‎

Домашнє насилля: що робити, коли твій ворог - близька людина

Домашнє насилля: що робити, коли твій ворог - близька людина

За неофіційними даними, від домашнього насилля потерпає кожна третя жінка. Реальну статистику зібрати майже неможливо, адже жінки не хочуть оприлюднювати «незручну» тему. Це соромно, принизливо, а, може, це було в останній раз...

Чоловік змушував дружину дивитися жорстке порно і відтворювати побачене на практиці. А потім з криками: «Де ти цього навчилася, лярво?!» нещадно лупцював її. І відбив нирку. Інший застосовував кулаки за невчасно подану вечерю. І розбив дружині обличчя. Різав її одяг і давав ляпаси.

Історії жінок, які страждають від домашнього насилля, дуже різні. Хтось щодня під звичне «дурепа» слухає, куди їй піти. І продовжує готувати борщ, прати, прасувати, міцніше стискає зуби і переконує себе в тому, що краще так, аніж ніяк. Хтось намагається дати деспоту здачі, і в результаті отримує ще більше «на горіхи». Комусь вистачає ляпаса, щоб зібрати речі та піти. Та більшість цих жінок переконані - їх ніхто не захистить.

Це й об‘єднує всі історії – з десяти жінок захищати свої природні права конституційним шляхом наважаться бодай двоє. Та й ті в більшості випадків ламаються, не дають справі «ходу». Тому що в країні з надзвичайно грамотно прописаними законами і правами, жінкам все ще соромно і страшно захищати своє життя.

Змусив до плотських утіх, а потім відбив нирку

Вінничанці Світлані (всі імена змінені з етичних міркувань) 35 років. П’ять років тому вона потрапила до лікарні з сильними побоями. Її “залюбив” власний чоловік: розбите обличчя та чудом вціліла нирка, яка після численних ударів ногами сильно опустилася.

- Ми з чоловіком жили в селі. Він був завидним нареченим із заможної сім’ї. В 20 років я вийшла заміж, і відтоді все домашнє господарство впало на мої плечі. Вставала вдосвіта, годувала свиней, працювала на городі, готувала обіди-вечері на всіх чоловікових друзів. Він мав магазин і вважався дуже крутим. Зайве говорити, що вся місцева міліція була у нього “в кишені”.

Перша вагітність Світлани закінчилася викиднем. Чоловікові не сподобалось, що на подвір’ї смердить. Після відчутного удару по обличчю жінка впала, і він ногами продовжував “вчити” її господарювати. Найбільше Світлані запам’яталося те, як з її синців сміялись усі міліціонери. Ледь не щовечора вони збиралися пити-гуляти в їхньому дворі. А Світлана, прикриваючи синці, підносила їм їжу та напої.

Ляпаси, образи, приниження - так минали роки. Якось чоловік добряче напідпитку сказав Світлані, що вона не влаштовує його в ліжку. І для “підвищення кваліфікації” їй потрібно подивитися порно. Жінка слухняно годила чоловікові. Випадково почула його вихваляння перед друзями, що більше не потрібно витрачати грошей на повій - має тепер домашню, ручну. В той вечір Світлана відмовилась від “ігр”, і чоловік оскаженів. Змусив її виконати “програму”, після чого з криками: “Де ти цього навчилася, лярво?!” викручував руки, лупцював ногами.

Вранці жінка забрала 7-річного сина і поїхала у Вінницю до лікарні. По дорозі ледь не знепритомніла. Лікарям сказала, що впала, і довелося залишитись на стаціонарі. Світлані допомагала тітка - вона прихистила племінницю з дитиною, переконала не повертатися в те пекло.

Чоловік приїздив, підлещувався, погрожував. Та жінка знайшла в собі сили подати заяву на розлучення.

Вже п’ять років Світлана з сином мешкають у Вінниці. Працювала на ринку, винаймала квартиру. Рік тому жінка вдруге вийшла заміж.

Багаті теж плачуть

Ірина - молода й вродлива вінничанка. Вона доглянута, вишукана, може дозволити собі дорогий одяг. Та заздрити їй не варто - останні роки жінка живе в “золотій клітці”.

- Мій чоловік старший за мене на 10 років. Він впевнений у собі, має прибутковий бізнес і завжди отримує те, чого хоче. В тому числі, мене. Заміж я вийшла у 18 років. Не тямила себе від щастя і ловила кожне його слово. Чоловік дарував дорогоцінності, ми багато подорожували, купували гарні речі. Але я зробила велику помилку - покинула університет, про роботу навіть не думала. Вже за рік чоловік почав показувати, хто в домі хазяїн. Раніше я захоплювалася тим, який він вольовий. Насправді виявилося, що це неприхована агресія та жорстокість.

Все почалося зі звичайних сварок. Чоловік називав Ірину недалекою та нікчемною, ні на що не здатною і нічого не вартою. Казав, вона його додаток, і має цілувати ноги за те, що він витягнув її з лайна і показав життя. Ірина спробувала перечити, і отримала першого в житті ляпаса.

- Після цього він благав пробачити, дарував квіти, сережки, білизну. А ще присягався, що більше такого не повториться, списував усе на нервову роботу. Я повірила. За місяць знайомі запропонували роботу і я радісно повідомила про це чоловікові. Він просто оскаженів - перетворив моє обличчя на суцільну гематому, розбив губу та ніс, тягав за волосся. Я потім ще кілька днів навіть не розчісувалась - до голови було боляче торкатися.

І знову квіти, гарні слова, подарунки й нарікання на складне життя. Переконував, що мені потрібно готувати вечерю, а він буде забезпечувати сім’ю. І знову “я повірила і пробачила”. Так почався цикл насилля довжиною в два роки. Тільки от чоловік більше не влаштовував вистави-каяття. Тепер він повторював, що вона заслуговує на таке ставлення. Зникли подарунки, гроші видавав тільки на продукти. Витрати звіряв із чеками. Спокій-приниження-знущання-ляпаси-штовханина і… мовчанка. Розірвати цей замкнутий круг Ірина не в силах. Каже, їй нікуди піти.

Дружина влаштовувала істерики і розпускала руки

Вінничанин Максим шокований від своєї колишньої дружини. За невчасно винесене сміття чи шкарпетки на дивані вона не просто влаштовувала істерики, а й розпускала руки. Благородства чоловіка вистачило на те, щоб не застосовувати “грубої фізичної сили”. Він просто розлучився з дружиною.

- Є такі жінки, як то кажуть, “без царя в голові”, які напрошуються на синці-побої. Ну хіба це нормально, коли дівчина, мов дика кішка, накидається на чоловіка. Кусає, дряпає, дає ляпаси. Моя колишня була саме з таких неврівноважених. Коли ми сварилися, я ніколи не обзивав її, не знущався. Вона ж починала принижувати, обзивати нікчемою, імпотентом, невдахою. Казала, що піде від мене і всі багатії світу цілуватимуть її сліди. Закінчувалося тим, що вона нападала на мене і починала наносити удари по обличчю.

Максим розповідає, що багато розмовляв з дружиною, намагався пояснити неадекватність такої поведінки. Вона лише люто відмовчувалася. І знову кидалася на чоловіка за якусь дрібницю. Це настільки ввійшло в звичку, що якось войовнича Амазонка ляснула чоловіка в присутності гостей. Коли гості пішли, розгорівся скандал, і жінка зламала Максиму носа.

- Ніс дуже болів. Я посеред ночі поїхав до травмпункту, потім переночував у друга. Наступного дня точно знав, що розлучусь із цією скаженою. Але перед тим пішов до міліції та написав на неї заяву. Звісно, я б не став “розкручувати” цю справу. Але хотів будь-що її покарати, налякати, поставити на місце. Знаю, що до неї ходив дільничний, і вона йому плела, ніби я над нею знущався...

Виніс жінкою двері та забрав дитину

Олені зараз нудно жити. Після того, як чоловік “виніс” нею вхідні двері, вони розлучилися. А тепер забрав їхнього сина.

- Коли чоловік випивав, то почувався ледь не Богом. Приходив посеред ночі, будив мене і починав знущатися й ображати. Я мовчала і вдавала, що сплю далі. Його це дуже гнівило. Тому починав вдаряти по обличчю, хапав за шию, тягав за волосся по всій квартирі.

Жінка щоразу зверталася до міліції. Вона навіть мала висновок судово-медичної експертизи. То ж, коли чоловік зніс нею вхідні двері, рішення суду видавалося очевидним.

- Я вірила, що його покарають. Натомість він зумів домовитися з усіма. Сказав, що я погана мати, бо пішла з дому і залишила дитину. Це тоді, коли чоловік вибив мною двері й не пустив за поріг. Я й справді мусила заночувати у знайомих.

Справу по вчинення чоловіком домашнього насилля проти жінки було закрито “за недостатністю доказів”. Суд також постановив, що дитині краще жити з батьком. Сьогодні “дбайливий” тато не підпускає колишню дружину до сина.

Лариса Полулях: “Сім’я перетворюється на поле битви”

Вінницька громадська організація “А-Веста” надає допомогу людям у складних життєвих обставинах. Голова правління, Лариса Полулях, розповідає про ситуацію з домашнім насильством на Вінниччині.

- Перша причина того, що насильство в сім’ї процвітає - це відсутність внутрішньої культури як серед чоловіків, так і жінок. На Заході фраза “нам потрібно поговорити” закінчується у психотерапевта в кабінеті, а у нас - синцями й струсами мозку у власній квартирі. Так сім’я перетворюється на поле битви.

Окрім того, з дитинства дівчаток більше, ніж хлопчиків сімейно орієнтують. Розповідають, що потрібно зберегти сім’ю будь-якою ціною. У нашій країні жінці соромно перед друзями та родичами, що її б’є чоловік. Мами, бабусі вчать дівчаток терпіти і пробачати. Бо така жіноча доля.

Пані Лариса каже, що до їхньої організації часто звертаються жінки, які страждають від насильства в сім’ї. Їх багато як серед маргінальних прошарків населення, так і серед інтелігентних людей. Часто жінки не наважуються вирватися від домашнього тирана. І не тому, що немає куди піти, як вони самі себе переконують. А тому, що діють стереотипи, закладені в дитинстві. Піти завжди є куди. Як розповідає пані Лариса, жодна з жінок, які покінчили з побутовою тиранією, не сказала, що “після” стало гірше, ніж “до”.

- Ми можемо допомогти тим жінкам, які самі цього хочуть. Тут вони можуть знайти психологічну підтримку, познайомитись із такими самими жертвами. Ми проводимо заняття арт-терапією, допоможемо знайти лікаря чи юриста (якщо потрібно). Тим жінкам, які приходять поплакатися і повернутися до звичного способу життя, ми допомогти не в силі. Це “серійні клієнтки”.

Адвокат Ольга Воронцова: “Штраф, накладений на чоловіка за синці, часто сплачують … самі жінки”

Вінницький адвокат Ольга Воронцова розповідає, що практика ведення справ по домашньому насиллю не дуже багата. В основному тому, що жінки не звертаються до правоохоронних органів. Або “гальмують” справу, відкликаючи заяву в останній момент. Або добиваються, щоб кривдника арештували, і самі ж платять штраф, накладений на нього за її синці-переломи. Він уже відбуває покарання, і комусь потрібно заплатити. Бо виконавчий лист нікуди не зникав.

- Кримінальна відповідальність за нанесення легких тілесних ушкоджень передбачає штраф близько 850 грн (50 неоподаткованих мінімумів). Якщо після побиття жінка частково втрачає працездатність (наприклад, струс мозку, вивих руки), то штраф подвоюється. Кривднику можуть присудити громадські або виправні роботи, арештувати. Але те, що жінку побив чоловік, має встановити судово-медична експертиза. Можна зняти побої і в травмпункті. Лікарі повідомляють про факт насилля до відповідних органів. Згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом, після цього справа автоматично “запускається” і починається розслідування. В минулому для цього потрібна була ініціатива самого постраждалого.

Пані Ольга каже, що у випадку, коли жінка має твердий намір притягнути чоловіка до відповідальності, їй необхідно мати на руках рішення судмедексперта. Таким чином можна показати, як розвивалися події. Довести, що побиття відбувалися циклічно.

Цікаво, що в нашому законодавстві пишуть про відповідальність за психологічне насильство, погрози життю та доведення до самогубства. Пані Ольга каже, що це так звана “мертва зона” - довести ці речі дуже складно.

У Вінниці говорять про відкриття кризового центру

Минулого тижня у Вінниці відбувся “круглий стіл”, учасники якого обговорювали питання боротьби із домашнім насиллям. Голови громадських організацій, психологи, депутати, представники міської влади підняли нарешті питання про створення у нашому місті реабілітаційного центру для постраждалих від домашнього насилля. Такий проект потребує значних капіталовкладень. І хоча сьогодні все це на рівні “вилами по воді...”, є надія, що за півроку, коли планують наступну зустріч, конкретики буде більше.

А поки що нам залишається заздрити досвіду львів’ян. Західноукраїнський Центр “Жіночі Перспективи”, що у Львові, вже 15 років активно допомагає жінкам, які потерпають від домашнього насильства. Більше того, вони тісно співпрацюють із кризовим муніципальним центром. Жінки, які опинилися у складних життєвих обставинах, можуть знайти там прихисток як мінімум на два місяці. А за містом Центр має будинок, обладнаний для тимчасового перебування там жінок з дітьми. Заступник голови Центру, Марта Чумало каже, вони надають жертвам домашнього насильства безкоштовну юридичну, психологічну чи медичну допомогу. Юристи Центру вивчають передовий європейський та американський досвід в Інституті підвищення кваліфікації суддів. І, що цікаво, “Жіночі Перспективи” зуміли встановити плідну співпрацю з міліцією та суддями.

Якщо ви зіткнулися з хоч з одним пунктом цього списку, можливо вам час звернутися по допомогу

Ізоляція

Контролювання того, що вона робить, з ким бачиться та розмовляє, куди йде.

Психологічне насильство

Приниження, виховування низької самооцінки, образливі прізвиська. Запевнення у божевільності, демонстрація розумової переваги.

Економічне насильство

Намагання утримати її від роботи або працевлаштування. Примушення до встановлення фінансової залежності, а саме - видача грошей лише за проханням тільки на прожиття, вилучення її грошей.

Сексуальне насильство

Примушення до небажаних сексуальних контактів. Сексуальні домагання. Використання її як сексуального об’єкту.

Використання дітей

Виховування в неї почуття вини перед дітьми, використання дітей для спілкування з нею, використання права на відвідування дітей як способу домагання.

Погрози

Погрожування, спрямоване на нанесення психологічних травм. Погрози забрати дітей, здійснити самогубство або донести на неї до органів надання соціальних допомог.

Використання статевих привілеїв

Використання її як прислужниці. Прийняття всіх важливих рішень. Роль хазяїна Палацу.

Залякування

Примушування її боятися дій, поглядів, рухів, гучного голосу, кидання речей, знищення її майна.

Статистика з офіційного сайту уповноваженої з прав людини Верховної Ради
2010 рік: 110 тис. 272 звернення щодо насильства в сім’ї, з них надійшли від жінок – 96 тис. 152; чоловіків – 8 тис. 683;
2011 рік: 126 тис. 514 звернень щодо насильства в сім’ї, з них надійшли від жінок – 113 тис. 872; чоловіків – 11 тис. 861;
2012 рік: 110 тис. 2 звернення щодо насильства в сім’ї, з них надійшли від жінок – 93 тис. 402; чоловіків – 15 тис. 902.
Comments